Американська Sceye випробувала стратосферний дирижабль завдовжки 65 метрів, який може працювати як літаюча вежа зв’язку. Апарат пролетів майже 30 тисяч км між США та Японією, підтримуючи пряме підключення звичайних смартфонів до мережі на висоті близько 16,5 км.
Стратосферні платформи поступово перетворюються з експериментальних концепцій на реальну альтернативу традиційній телекомунікаційній інфраструктурі. Американська компанія Sceye продемонструвала можливості свого великого висотного дирижабля, який під час випробувань подолав майже 30 тисяч кілометрів, здійснивши транстихоокеанський маршрут із Нью-Мексико до Японії та назад.
Більшу частину польоту апарат перебував приблизно на висоті 16,5 км. Це дозволяє платформі залишатися над погодними явищами та створювати широку зону покриття без необхідності будувати численні наземні станції.
Стратосферний дирижабль Sceye як літаюча вежа зв’язку
Ключовою технологією стала система SceyeCELL. Її завдання — перетворити дирижабль на своєрідну базову станцію, з якою можуть напряму працювати звичайні смартфони. Користувачеві не потрібні спеціальні антени або додаткові пристрої.
Під час тестування через стратосферну мережу вдалося здійснювати голосові дзвінки, обмінюватися повідомленнями, користуватися інтернетом і переглядати потокове відео. Це важливий результат, оскільки демонструє можливість використання висотної платформи не лише для аварійного зв’язку, а й для повсякденних цифрових сервісів.
Дирижабль як автономна стратосферна станція
Довжина апарата становить близько 65 метрів. Для живлення бортових систем використовуються сонячні панелі, завдяки чому платформа може тривалий час працювати без посадки.
Ідея полягає у створенні автономної стратосферної станції: вдень сонячна енергія забезпечує роботу обладнання та заряджання систем, а накопичена енергія використовується надалі. За задумом розробників, у перспективі такі апарати зможуть перебувати у стратосфері місяцями або навіть роками.
Один апарат замість сотень наземних веж
Найцікавішою є економіка такого рішення. За оцінкою Sceye, після повноцінного розгортання один дирижабль зможе створювати зону покриття, співставну приблизно з 500 наземними вежами.
Це особливо актуально для важкодоступних територій, де будівництво телекомунікаційної інфраструктури дороге або фізично складне. Ще один перспективний напрям — реагування на стихійні лиха, коли наземні мережі можуть бути пошкоджені або повністю недоступні.
Технологія Sceye цікава тим, що поєднує переваги супутникового зв’язку та наземних мереж. Платформа працює значно нижче орбіти, тому потенційно може забезпечувати менші затримки сигналу, водночас охоплюючи величезну територію.
