Україна розширює далекобійні удари по російській інфраструктурі, НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. На тлі підготовки Росії до нової зимової військової кампанії проти української енергетики зростає значення стійкості інфраструктури, систем ППО та дронів-перехоплювачів.
Україна здатна влаштувати Росії дуже важку зиму ударами у відповідь по її критичній інфраструктурі — такий сценарій дедалі частіше розглядається у контексті зміни характеру далекобійної кампанії. Йдеться не лише про окремі об’єкти, а про здатність створювати довготривалі економічні та логістичні наслідки для країни з величезною територією. У 2026 році українські удари дедалі частіше охоплюють об’єкти, пов’язані з енергетикою, паливом, логістикою та військовим виробництвом.
Далекобійні удари України та російська інфраструктура
Величезна територія Росії створює складне завдання для її систем протиповітряної оборони. Неможливо однаково щільно захистити всі промислові підприємства, енергетичні об’єкти, транспортні вузли та іншу критичну інфраструктуру. Саме ця географічна особливість стає одним із факторів, що визначають характер сучасної далекобійної кампанії.
Україна вже демонструє здатність систематично завдавати ударів на значній відстані від лінії фронту. За оцінкою українського Міністерства оборони, далекобійні безпілотні системи використовуються проти об’єктів, які мають значення для військового потенціалу та забезпечення російських операцій, включно з логістикою, радарами, складами та енергетичною інфраструктурою.
Енергетична інфраструктура та фактор зими
Зима підвищує значення енергетичної інфраструктури, оскільки пошкодження енергосистем мають ширші соціально-економічні наслідки в холодний період. Досвід попередніх зим показав, що масовані удари по енергетичних об’єктах впливають не лише на електропостачання, а й на роботу промисловості, транспорту та комунальних систем. Аналітики CSIS зазначають, що російська далекобійна кампанія проти України вже включала систематичний тиск на енергетику та інші критичні системи.
Водночас Москва готується до нової зимової кампанії. У серпні 2026 року Інститут вивчення війни (ISW) та Critical Threats Project звернули увагу на зміну пріоритетів російського виробництва далекобійних засобів. За наведеними в їхньому аналізі даними української військової розвідки, з квітня Росія переорієнтовує частину виробничих ресурсів на балістичні та крилаті ракети, які, за оцінкою української сторони, мають підвищувати здатність російських ударних систем долати українську ППО. Зокрема, Вадим Скібіцький повідомляв, що кількість щомісячних запусків балістичних ракет з квітня до липня зросла більш ніж утричі. ISW також зазначав, що Росія паралельно змінює структуру виробництва ударних БпЛА, роблячи ставку на швидші реактивні моделі.
Очікувана зимова кампанія 2026–2027 років у цих оцінках пов’язується насамперед із посиленням тиску на українську енергетичну інфраструктуру. ISW повідомляв, що Росія готується збільшити удари по енергетичних об’єктах напередодні та протягом зими, а Critical Threats зазначав, що Москва може збільшувати частку балістичних ракет у майбутніх ударах по енергетичній та іншій інфраструктурі.
Системи ППО та дрони-перехоплювачі
Одним із ключових факторів майбутньої зими стане співвідношення між масштабом повітряних атак та можливостями протиповітряної оборони. Росія використовує дедалі різноманітніші повітряні засоби, а поява швидших реактивних ударних дронів додатково ускладнює роботу української ППО. Нові реактивні безпілотники створюють додаткове навантаження на українську систему захисту повітряного простору.
У відповідь Україна розвиває власні дрони-перехоплювачі та інші технології протидії масованим повітряним атакам. Окремий напрям — збільшення кількості доступних засобів перехоплення, що має особливе значення на тлі масштабування російських повітряних ударів.
Економічний ефект ударів по інфраструктурі
Вплив далекобійних ударів не обмежується безпосередніми фізичними пошкодженнями. Порушення роботи енергетичних, паливних та логістичних об’єктів може створювати додаткові витрати на ремонт, резервування потужностей і відновлення транспортних ланцюгів. Саме накопичувальний ефект таких проблем може мати більше значення, ніж наслідки окремого інциденту.
Останні атаки показують, що енергетична та паливна інфраструктура залишається одним із центральних елементів протистояння. У вересні 2026 року одним із помітних прикладів стала атака на Ярославський нафтопереробний завод. За даними, після удару 17 вересня підприємство зупинило переробку нафти: було пошкоджено установку первинної переробки AVT-3, яка забезпечувала близько 40% потужності заводу. Інша установка вже перебувала на ремонті після попереднього пошкодження.
Ще масштабнішим став удар 20 вересня, коли було пошкоджено Московський НПЗ. Після атаки були зупинені дві ключові установки первинної переробки. Наступного дня продукція заводу вже не пропонувалася на біржових торгах. Ці приклади демонструють, що наслідки атак можуть виходити за межі безпосереднього пошкодження окремого об’єкта та впливати на доступність нафтопродуктів і стабільність паливного ринку.
Зимова кампанія 2026–2027 років може стати черговим етапом протистояння інфраструктур. Росія намагається використати переваги у масштабах виробництва далекобійних засобів для тиску на українську енергосистему, тоді як Україна розширює власні можливості далекої дії та розвиває засоби протидії повітряним атакам. У результаті війна дедалі більше перетворюється на боротьбу не лише за територію, а й за стійкість критичної інфраструктури, промисловості та енергетики.
