Європа працює над створенням перспективної системи протиракетної оборони HYDIS (Hypersonic Defence Interceptor System), призначеної для перехоплення гіперзвукових і балістичних ракет. Проєкт очолює європейський оборонний концерн MBDA. Його головна особливість — створити універсальний перехоплювач, здатний протидіяти різним типам складних повітряних загроз.
Розробка HYDIS відбувається в межах європейської програми PESCO TWISTER та координується організацією OCCAR. Проєкт має стати одним із ключових елементів майбутньої європейської системи протиракетної оборони, яка повинна забезпечити захист від сучасних гіперзвукових і балістичних засобів ураження.
Особливу увагу розробники приділяють протидії гіперзвуковим ракетам, зокрема таким, як китайський DF-17, а також маневруючим балістичним ракетам. Складність боротьби з такими цілями полягає у високій швидкості польоту та здатності змінювати траєкторію, що ускладнює їх своєчасне виявлення, супроводження та перехоплення.
Ракета HYDIS: чотириступенева конструкція та технологія Hit-to-Kill
За попередньою концепцією, HYDIS матиме чотириступеневу конструкцію та використовуватиме принцип кінетичного перехоплення Hit-to-Kill. Це означає, що для знищення цілі ракета не потребуватиме традиційної вибухової боєголовки: ураження відбуватиметься завдяки прямому зіткненню з об'єктом на високій швидкості.
Передбачається, що перехоплювач зможе працювати у верхніх шарах атмосфери на висотах приблизно 30–45 км. Саме на цьому рівні планується перехоплювати гіперзвукові та балістичні ракети з крутими траєкторіями польоту.
Технології HYDIS: двигуни Avio та штучний інтелект для перехоплення ракет
Технологічною основою HYDIS стануть напрацювання сімейства ракет Aster. У проєкті також передбачено використання твердопаливних двигунів італійської компанії Avio та інших європейських виробників. Одним із важливих елементів системи має стати штучний інтелект, який допомагатиме прогнозувати траєкторію цілі та динамічно змінювати точку перехоплення в реальному часі.
Окремий напрям розробки — інтеграція ракети з наявними пусковими платформами. Зокрема, передбачається сумісність із корабельними вертикальними пусковими установками американського стандарту Mk 41 та європейськими Sylver. Також розглядається можливість використання наземних комплексів.
HYDIS проти американських SM-3 та GPI: у чому головна відмінність
Однією з головних особливостей HYDIS порівняно з американськими розробками є прагнення об'єднати можливості боротьби з гіперзвуковими та балістичними ракетами в одному типі перехоплювача.
Для порівняння, американська система GPI (Glide Phase Interceptor), яку розробляють за участю Японії, орієнтована на перехоплення гіперзвукових ракет на етапі планування. Система SM-3, своєю чергою, призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та проміжної дальності за межами атмосфери.
Таким чином, HYDIS має поєднати завдання, які в американській системі протиракетної оборони розподілені між різними перехоплювачами. За задумом MBDA, це дозволить спростити формування боєзапасу та логістику обслуговування системи.
Ще одна особливість європейської розробки — вимоги до роботи в умовах обмеженої кількості засобів радіолокаційного виявлення. Система проєктується з розрахунком на можливість ефективного функціонування навіть за підтримки одного радара дальньої дії. Водночас передбачена її інтеграція з майбутніми європейськими космічними системами раннього попередження Odin's Eye та JEWEL.
Вартість ракети HYDIS: Європа розраховує здешевити перехоплення ракет
Економічний аспект також є одним із заявлених пріоритетів програми. За оцінками MBDA, серійний перехоплювач HYDIS може коштувати приблизно втричі дешевше за американський SM-3. Для порівняння, у наданих проєктних оцінках вартість різних модифікацій SM-3 становить від 9–12 млн доларів для Block IB до приблизно 27 млн доларів для Block IIA. Водночас остаточна вартість HYDIS залежатиме від результатів розробки та серійного виробництва.
Країни та компанії — учасники європейського проєкту HYDIS
У розробці HYDIS бере участь широка європейська промислова кооперація. На першому етапі головними країнами-замовниками та співфінансистами виступають Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди. До промислового консорціуму залучено 19 компаній і понад 30 субпідрядників із 14 європейських країн.
Окрім чотирьох держав-лідерів, у кооперації беруть участь підприємства та наукові центри Іспанії, Бельгії, Фінляндії, Естонії, Швеції, Данії, Румунії, Угорщини, Хорватії та Австрії. Велика Британія має статус країни-спостерігача.
Головним підрядником є MBDA France із залученням підрозділів концерну в Італії, Німеччині та Іспанії. За розробку силових установок відповідають італійська Avio, німецька Bayern-Chemie та французька Roxel. Системи керування ступенями розробляє ArianeGroup, а до створення сенсорів і радарів залучені Thales та LYNRED. Космічний напрям стеження представляє OHB System, а інтеграцію з пусковими установками Mk 41 — нідерландська GKN Fokker.
На наступному етапі програми, який передбачає повномасштабні льотні випробування, очікується розширення міжнародної кооперації до 17 країн-учасниць. Серед держав, які приєдналися або висловили підтримку подальшій реалізації проєкту, називаються Польща, Норвегія, Литва, Чехія та Словаччина. Також 11 держав консорціуму заявили про готовність виділити додаткові 133 млн євро.
Коли з'явиться європейська ракета-перехоплювач HYDIS: етапи та строки розробки
Реалізація HYDIS розрахована на кілька послідовних етапів. Перший розпочався у грудні 2024 року та має завершитися виходом із концептуальної фази у травні 2027 року. Другий етап запланований із середини 2027-го до середини 2029 року. У цей період передбачено проведення повномасштабних льотних випробувань прототипу перехоплювача.
