Що важливіше в сучасній війні — технологічність озброєння чи його масове виробництво? Досвід російсько-української війни демонструє, як дешеві безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, перехоплювачі та засоби зв’язку змінюють підходи до ведення бойових дій. Розглядаємо приклади застосування БПЛА «Молнія», дронів перехоплювачів, фронтової РЕБ та дешевих крилатих ракет.
Сучасна війна ставить перед військовими розробниками принципове питання: що забезпечує більшу перевагу на полі бою — технологічно досконала зброя чи можливість швидко виробляти її у великих кількостях? Досвід російсько-української війни демонструє, що в умовах масштабного протистояння вирішальне значення має не лише рівень технологій, а й вартість виробів, швидкість їх постачання та можливість оперативно поповнювати запаси.
Йдеться передусім про глобальні війни, у яких держави змушені підтримувати тривале протистояння на великих територіях. За таких умов навіть найсучасніша система озброєння може зіткнутися з обмеженнями виробничих потужностей, високою ціною та тривалими строками виготовлення. Натомість простіші рішення, які можна випускати масово, дають змогу швидше насичувати ними фронт і компенсувати втрати.
Масове виробництво БПЛА: приклад російської «Молнії»
Одним із показових напрямів є застосування розвідувальних безпілотників. На початкових етапах повномасштабної війни Росія активно використовувала апарати «Зала», «Суперкам» та «Орлан». Проте згодом противник почав розвивати концепцію застосування дешевших безпілотників, зокрема «Молнії».
За наведеним прикладом, замість одного дорожчого розвідувального БПЛА можна виготовити десятки простіших апаратів. Вони поступаються складнішим системам за характеристиками, однак їхня кількість дає змогу розширювати присутність безпілотників на фронті. Крім того, «Молнія» стала одним із засобів ударного ураження на середніх дистанціях.
Цей підхід демонструє, як масове виробництво БПЛА змінює структуру безпілотної авіації. Замість орієнтації виключно на складні й дорогі платформи виробники можуть робити ставку на доступніші вироби, які простіше виготовляти та застосовувати у великих кількостях.
Дешеві дрони-перехоплювачі та протиповітряна оборона
Подібний принцип застосовується й у протидії ударним безпілотникам. Україна обрала концепцію масового використання відносно дешевих перехоплювачів Sting та P1-SUN для боротьби з бензиновими «Шахедами».
Логіка такого підходу полягає у співвідношенні вартості засобу перехоплення та кількості доступних апаратів. Якщо система недорога й може вироблятися у великих обсягах, її легше розподіляти між підрозділами та використовувати для захисту значної території.
Водночас ефективність такої концепції залежить від характеристик цілей, умов перехоплення та результативності конкретних систем. Масовість сама по собі не гарантує успіху, але дає можливість створювати ширше покриття й підтримувати необхідний темп застосування засобів протиповітряної оборони.
Фронтова РЕБ: простота замість дорогих систем
Ще один приклад — засоби радіоелектронної боротьби. Україна та Росія широко використовують на фронті відносно прості пристрої перешкод, створені на основі доступних китайських електронних модулів.
Такий підхід дає змогу швидко розгортати засоби РЕБ без очікування на виробництво складних спеціалізованих комплексів. При цьому дешеві пристрої не обов'язково замінюють усі можливості високотехнологічних систем, але можуть виконувати конкретні завдання на тактичному рівні.
У цьому й полягає відмінність між створенням універсального складного комплексу та швидким виробництвом спеціалізованого пристрою. У масштабній війні обидва підходи можуть доповнювати один одного, залежно від потреб підрозділів і характеру загроз.
Дешеві ракети та перевантаження ППО
Схожий принцип простежується у сфері ракетного озброєння, перспективне застосування дешевших крилатих ракет «Бандероль» замість дорожчих «Калібрів». Такий підхід передбачає можливість збільшення кількості засобів ураження за аналогічного бюджету.
Для систем протиповітряної оборони масовані атаки створюють додаткове навантаження: необхідно виявляти, супроводжувати та перехоплювати численні цілі, використовуючи обмежені запаси ракет. Саме тому вартість і доступність засобів ураження мають значення не лише для атакувальної сторони, а й для організації оборони.
Подібна логіка стосується й військового зв'язку. Російські підрозділи використовують дешевші китайські цифрові радіостанції DMR замість дорожчих спеціалізованих радіостанцій «Азарт». Масова закупівля доступніших пристроїв дає змогу забезпечувати базові потреби зв'язку в більшій кількості підрозділів.
Технологічність і масовість у сучасній війні
Розроблення складних військових систем потребує інженерних ресурсів, часу та значних фінансових вкладень. У масштабній війні ці чинники обмежують швидкість оновлення озброєння. Тому виробники дедалі більше уваги приділяють рішенням, які можна швидко вдосконалювати, виготовляти серійно та масштабувати відповідно до потреб фронту.
Показовим є й питання вартості бронетехніки, танки ціною близько 10 мільйонів знищуються дешевими дронами вартістю приблизно 300 доларів. Наведене співвідношення ілюструє різницю у вартості платформ та засобів ураження.
Нові системи виявлення, зв'язку, навігації, наведення та протидії засобам радіоелектронної боротьби є важливими складовими сучасного озброєння. Ключове завдання полягає в тому, щоб поєднувати технологічність із доступною ціною, швидким виробництвом і можливістю масштабування.
