Український ЗРК «Шершень» — мультикаліберний комплекс малої дальності, здатний інтегрувати ракети різних виробників. Система призначена для захисту критичної інфраструктури від літаків, вертольотів, крилатих ракет і БПЛА. Розбираємо характеристики, РЛС «Афіна», принцип роботи та перспективу інтеграції ракети «Корал».
Українська система протиповітряної оборони рухається до архітектури, у якій один комплекс може працювати не з одним типом ракети, а з цілим набором керованого озброєння. Саме таку концепцію розробники пов'язують із українським мультикаліберним зенітним ракетним комплексом малої дальності «Шершень». Його головна особливість полягає не лише в характеристиках окремих компонентів, а в програмно-апаратній інтеграції різних засобів ураження.
Призначення ЗРК «Шершень»
За заявами розробників, ЗРК «Шершень» призначений насамперед для прикриття критичної інфраструктури від сучасних засобів повітряного нападу та роботи в умовах активної радіоелектронної протидії. Заявлена дальність ураження цілей становить до 25 км, а висота перехоплення — до 10 км.
Заявлений спектр цілей включає літаки, вертольоти, крилаті ракети та безпілотні літальні апарати. Під час випробувань, за інформацією розробників, система продемонструвала можливість працювати по малорозмірних низькошвидкісних цілях і маневруючих об'єктах із перевантаженням до 12 g.
Ключова концепція комплексу — можливість застосування ракет різних класів і виробників. Серед заявлених варіантів — ракети з інфрачервоними головками самонаведення Р-27ЕТ, Р-73Л, AIM-9L/M, AIM-9X та AIM-132, а також Р-27ЕР із напівактивною радіолокаційною головкою.
«Шершень» як мультикаліберний ЗРК
Термін «мультиплатформний інтегратор» найбільш точно описує архітектуру мультикаліберного ЗРК «Шершень». Система повинна об'єднувати ракети різних виробників із власними підсистемами наведення та програмними алгоритмами управління.
Такий підхід має важливе практичне значення. Замість прив'язки всієї системи до одного боєприпасу оператор отримує можливість використовувати різні ракети залежно від характеристик повітряної цілі. Це потенційно дозволяє ефективніше розподіляти боєкомплект і адаптувати систему до зміни характеру повітряної загрози.
Окремим напрямом може стати інтеграція ракети «Корал», яку розробляє ККБ «Луч». Розробники «Шершня» заявляли про створення та випробування контуру управління ракетами з активними головками самонаведення, що створює технологічну основу для потенційної інтеграції такого боєприпасу.
РЛС «Афіна» та захист від РЕБ
Одним із центральних компонентів комплексу називають станцію супроводження цілей «Афіна», пов'язану з багатофункціональною імпульсно-доплерівською РЛС «Есмеральда». За заявленими характеристиками, станція здатна виявляти повітряні цілі на відстані до 85 км і супроводжувати їх на дальності до 70 км.
Використання твердотільного підсилювача потужності та адаптивної цифрової обробки сигналів має підвищувати стійкість радіолокаційного контуру до перешкод. Для сучасної ППО це принципово важливо, оскільки ефективність комплексу визначається не тільки дальністю ракети, а й здатністю своєчасно виявити, класифікувати та супроводити ціль в умовах активної РЕБ.
Перспективи української системи ППО
Ще однією особливістю ЗРК «Шершень» є можливість отримання інформації від зовнішніх джерел — автоматизованих систем управління, інших радіолокаційних станцій та засобів виявлення повітряних цілей. Така мережева архітектура дозволяє розглядати комплекс не як ізольовану пускову установку, а як елемент єдиної системи протиповітряної оборони.
Якщо заявлена інтеграція різних ракет буде реалізована на практиці, «Шершень» може стати прикладом українського підходу до створення гнучких систем ППО, де програмне забезпечення, РЛС і універсальні пускові установки об'єднують боєприпаси різного походження. Потенційне додавання «Корала» також допоможе розширити діапазон застосування системи за межі класичної малої дальності.
Український мультикаліберний зенітний ракетний комплекс малої дальності «Шершень» цікавий передусім своєю архітектурою. Його концепція передбачає поєднання різних ракет, сучасної радіолокації, програмних алгоритмів управління та мережевої взаємодії. Водночас наведені дальності та можливості є заявленими розробниками характеристиками, а остаточна оцінка бойового потенціалу залежатиме від результатів випробувань і практичної експлуатації.
